Aux enfants d’Ukraine
L’ESPÉRANCE
Poésie écrite par Lessia Ukraïnka (1871-1913), la grande poétesse nationale ukrainienne, à l’âge de 9 ans, en écho à la déportation de sa tante en Sibérie, en tant que militante du mouvement de libération de l’Ukraine.
Je n’ai plus ni bonheur ni liberté,
Une seule espérance m’est restée :
Revenir un jour dans ma belle Ukraine,
Revoir une fois ma terre lointaine,
Contempler encore le Dniepr si bleu
– Y vivre ou mourir importe bien peu –,
Revoir une fois les tertres, les plaines,
Et brûler au feu des pensées anciennes…
Je n’ai plus ni bonheur ni liberté,
Une seule espérance m’est restée.
Loutsk, 1880
Traduit de l’ukrainien par Henri Abril
Надiя
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Lu par une collégienne ukrainienne
Otro busca en el fango huesos, cáscaras.